Політика

Зобов'язання

Користувачам надаються гарантії щодо можливості вільного читання, завантаження, копіювання, розповсюдження, друку, пошуку і посилань на повні тексти статей журналу «Журнал обчислювальної та прикладної математики».

Малюнки, таблиці та короткі цитати з журналу можуть бути опубліковані в наукових книгах і журналах на безоплатній основі, але матеріали повинні бути наведені відповідним чином (наприклад: автор, назва статті, «Журнал обчислювальної та прикладної математики», рік, номер випуску, сторінки, номер малюнка і DOI для статті, якщо це передбачено).

Передрук, системне відтворення або колективний перерозподіл будь-якого матеріалу з журналу «Журнал обчислювальної та прикладної математики» дозволено тільки за згодою з редакцією журналу.

Подання статей до редакції журналу та подальша їх публікація - безкоштовні. За авторами без обмежень зберігається авторське право. Авторам дозволено розміщувати свої остаточні PDF-файли, які надаються журналом «Журнал обчислювальної та прикладної математики», на їхніх особистих або інституційних веб-сайтах і передавати, при необхідності, ці файли в архіви.

Політика відкритого доступу

Редакція підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative), яка сприяє прискореному розвитку науки, та за принципами якої весь вміст журналу знаходиться у вільному доступі та є безкоштовним для користувача або його установи. Користувачам дозволено читати, завантажувати, копіювати, поширювати (способом, що не порушує авторські права), друкувати, шукати або посилатися на повний текст статті в цьому журналі, не питаючи дозволу від видавця або автора.

Положення про етику

Редакційна колегія наукового журналу «Журнал обчислювальної та прикладної математики» у своїй роботі керується міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають поняття порядності, конфіденційності, нагляду за публікаціями та запобігання можливим конфліктам інтересів та ін.

Редакція в свою чергу послуговується рекомендаціями Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics) та спирається на досвід авторитетних міжнародних видавництв. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб.

Це Положення відповідає політиці журналу і є однією з головних складових рецензування статей та видання журналу.

1. Обов’язки авторів

Автори несуть персональну відповідальність за наданий до редакції журналу текст рукопису та дотримуються таких принципів:

Надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві, або фальсифіковані твердження прирівнюються до неетичної поведінки і вважаються неприйнятними.
На вимогу Редакційної колегії надавати вихідні дані для редакторського огляду. Автори повинні надати вільний доступ до таких даних і зберігати ці дані протягом розумного часу після їх опублікування.
Гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією журналу не приймаються.
Усвідомлювати, що автор(и) несе(уть) первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження.
Визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження або визначили характер представленої наукової роботи. Зокрема, у статті повинні бути зроблені бібліографічні посилання на публікації, які мали якесь значення при проведенні дослідження. Інформація, отримана в приватному порядку шляхом розмови, листування та обговорення з третіми особами, не повинна використовуватися без відкритого письмового дозволу від представника її джерела. Всі джерела повинні бути відкритими. Навіть якщо використовуються письмові чи ілюстративні матеріали великого числа людей, дозвіл на це має бути отримано і представлено в редакцію.
Представляти в журнал тільки оригінальний рукопис. Не надавати в журнал статтю, яка була відправлена в інший журнал і перебуває зараз на розгляді, а також статтю, опубліковану раніше в іншому журналі. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття статті з рецензування. Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані послатися на свою більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.
Гарантувати правильний склад списку співавторів роботи. У числі співавторів статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний інтелектуальний внесок в її концепцію, структуру, а також у проведення або інтерпретацію результатів представленої роботи. Іншим особам (чи організаціям), які брали участь в деяких аспектах роботи, має бути висловлена подяка. Автор повинен також гарантувати, що всі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом статті, схвалюють його і згодні з її поданням до публікації. Усі зазначені в статті автори повинні нести публічну відповідальність за зміст статті. Якщо стаття є мультидисциплінарною роботою, співавтори відповідають кожен за свій особистий внесок, залишаючи колективну відповідальність за загальний результат. Серед співавторів неприпустима вказівка осіб, які не брали участі в дослідженнях.
У разі виявлення істотних помилок або неточностей в статті на етапі її розгляду або після її опублікування негайно повідомляти про це редакцію журналу і приймати спільне рішення про визнання помилки та/або її виправлення в максимально короткі терміни. Якщо редакції журналу стане відомо, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов’язаний негайно підготувати для публікації в журналі повідомлення про відповідні виправлення помилок, або ж представити редакції докази правильності представленої їм інформації.
Автор повинен чітко вказувати в своїй роботі про ситуацію, коли дослідження пов’язані з хімічними речовинами, фізико-хімічними процесами або обладнанням, під час роботи з якими існує ризик для здоров’я людини або тварини. Якщо дослідження передбачають використання тварин або людини як піддослідних, автор повинен гарантувати, що всі процедури були проведені згідно з відповідними законами та інституційними принципами, як і те, що відповідні державні установи схвалили їх. Представлена стаття повинна включати заяву та підтвердження від відповідних інстанцій про згоду на експерименти з людьми. Право людини, що задіяна в експерименті, на конфіденційність завжди має дотримуватись.
Указувати в своїх рукописах усі джерела фінансової підтримки проекту, інформацію про роботодавця, патентні заявки/реєстрації, гранти та інші види фінансування.
Розкривати в своїх роботах інформацію про будь-які суттєві конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію. Усі потенційні конфлікти інтересів повинні бути розкриті на якомога більш ранній стадії.

2. Етичні принципи в діяльності рецензента

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. При оцінці статті рецензент повинен бути неупередженим та дотримуватися таких принципів:

Експертна оцінка повинна допомагати автору поліпшити якість тексту статті, а головному редактору – прийняти рішення про публікацію.
Рецензент, який не вважає себе фахівцем в області тематики статті або знає, що не зможе своєчасно представити рецензію на статтю, повинен сповістити про це головного редактора і відмовитися від рецензування.
Рецензентом не може бути автор або співавтор представленої на рецензію роботи. Це стосується також наукових керівників здобувачів наукового ступеня та/або співробітників підрозділу, в якому працює автор.
Будь-який рукопис, отриманий експертом від редакції на рецензування, є конфіденційним документом. Його не можна обговорювати з іншими особами, за винятком зазначених осіб.
Рецензент повинен бути об’єктивним. Неприпустимо робити в рецензії персональні зауваження автору. Рецензент повинен висловлювати свою думку чітко й аргументовано.
Рецензент повинен виявляти опубліковані статті, які мають відношення до рецензованої статті і не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновок або аргумент з рецензованої статті вже зустрічалися раніше в літературі, має супроводжуватися точним бібліографічним посиланням на джерело інформації. Рецензент також повинен звертати увагу головного редактора на значну подібність або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою.
У разі виникнення у рецензента підозри щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з пропозицією колективного розгляду авторської статті.
Рецензент повинен надавати об’єктивний висновок щодо достатності цитування уже надрукованих в літературі статей з даної тематики.
Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з представленої йому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись принципу конфіденційності.
Рецензент не повинен приймати до розгляду рукописи при наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними зі статтею.

3. Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії

Члени редакційної колегії і редакція журналу несуть відповідальність за оприлюднення наданого рукопису, керуючись такими основоположними принципами:

При прийнятті рішення про публікацію головний редактор наукового журналу керується достовірністю поданих даних та науковою значимістю розглядуваної роботи.
Головний редактор не повинен мати власних інтересів стосовно статей, які він відхиляє чи приймає.
Головний редактор журналу несе відповідальність за рішення про те, які з поданих статей будуть прийняті до публікації, а які відхилені. При цьому він керується політикою журналу і дотримується юридичних засад, попереджуючи порушення авторських прав і плагіат.
Головний редактор оцінює подану статтю виключно за її науковим змістом, безвідносно до расової приналежності авторів, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства (за виключенням громадянства держави-агресора), походження, соціального стану або політичних поглядів.
Головний редактор, співробітники редакційно-видавничої групи і члени редакційної колегії журналу не повинні повідомляти інформацію про представлену в журнал статтю нікому, крім автора(ів), призначених та потенційних рецензентів, інших співробітників редакції та (за необхідності) видавця.
Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися головним редактором, співробітниками редакції, членами редакційно-видавничої групи чи редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмової згоди).
Головний редактор не повинен допускати до публікації представлену статтю, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.
Стаття, в разі прийняття її до опублікування, розміщується у відкритому доступі, авторські права зберігаються за авторами.
Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. При виявленні конфліктної ситуації вони повинні приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.
Головний редактор, співробітники редакції чи редакційно-видавничої групи журналу повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. Якщо це необхідно, то при вирішенні питання про залучення нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.

4. Принципи професійної етики в діяльності видавця

Видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських робіт, дотримуючись таких основоположних принципів і процедур:

Сприяти виконанню етичних обов’язків редакцією, редакційно-видавничою групою, редакційною колегією, рецензентами і авторами відповідно до даних вимог.
Надавати підтримку редакції журналу у розгляді претензій до етичних аспектів публікованих матеріалів і допомагати взаємодіяти з іншими журналами та/або видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів.
Дотримуватися положення, що діяльність журналу не є комерційним проектом і не має на меті одержання прибутку.
Сприяти процесу опублікування виправлень, роз’яснень, спростувань і вибачень, коли це необхідно.
Надавати редакції журналу можливість відкликати публікації, які містять плагіат і недостовірні дані.

Положення про рецензування

Процедуру рецензування проходять усі статті, які надійшли до редакційної колегії. Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз її переваг та недоліків. До друку приймаються лише ті статті, що мають цінність з наукової точки зору та сприяють вирішенню актуальних народногосподарських проблем та завдань. Окремо відслідковується рівень відповідності правилам підготовки статті до видання у науковому журналі.

Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження й дотримання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, в якій проводилося дослідження.

Рецензування рукописів проводиться конфіденційно. Подаючи рукопис до редакції журналу, автори ввіряють редакторам результати своєї наукової роботи і творчих зусиль, від яких можуть залежати їх репутація та кар’єра. Розголошення конфіденційності рецензування рукопису порушує права автора. Редактори не повідомляють інформацію, що стосується рукопису (включаючи відомості про його отримання, зміст, процес рецензування, критичні зауваження рецензентів і остаточний висновок), нікому, крім самих авторів і рецензентів. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов’язкове.

Відповідальність за порушення авторських прав та недотримання існуючих стандартів в матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор та рецензент.

Усі статті, подані для публікації, підлягають подвійному рецензуванню щонайменше двома рецензентами, які є експертами в науковій галузі конкретної статті. Члени редакційної колегії рекомендують рецензентами осіб, які є експертами в науковій галузі конкретної статті та мають публікації за тематикою статті.

Під час підготовки рецензії рецензент має відповісти “так”, або “ні, потребує незначного доопрацювання”, або “ні, потребує суттєвого доопрацювання”, "позиція відсутня, необхідно додати" на такі запитання (запитання зазначено у шаблоні для рецензента на платформі OJS):

Назва статті відповідає її змісту та меті?
Анотація з ключовими словами відображає основний зміст статті та відповідає IMRAD-структурі?
Ключові ідеї статті оригінальні, науково значущі та цікаві читацькій аудиторії?
Основні результати статті науково обґрунтовані та вагомі?
Стаття та її ключові частини відповідають структурі IMRAD і технічним вимогам журналу?
Таблиці, рисунки обґрунтовані, доречні та відповідають вимогам журналу?
Методологія дослідження доречна та належно обґрунтована?
Мова статті наукова, граматично правильна та зрозуміла читацькій аудиторії?
Чи продемонстровано знання відповідної проблематиці статті літератури?
Висновки чіткі та аргументовані?

Якщо рецензенти щодо якогось пункту обрали відповіді “ні, потребує незначного доопрацювання”, або “ні, потребує суттєвого доопрацювання”, "позиція відсутня, необхідно додати", вони мають написати обґрунтовані коментарі та пояснити авторам, як вдосконалити статтю.

Якщо у статті позиція шаблона відсутня, наприклад позиція 6, то рецензент обирає "позиція не передбачена".

Редактори мають право не повідомляти авторові тих коментарів, які містять суб’єктивну оцінку положень рукопису, або образи, або не відповідають встановленим вимогам і критеріям, зазначеним вище.

Редактори є посередниками у всіх обговореннях між авторами та рецензентами під час рецензування статті перед публікацією. Якщо згоди досягти неможливо, редактори можуть запросити додаткових рецензентів.

Відповідальний редактор має право повернути рецензію на доопрацювання, якщо рецензент не дотримався встановлених для рецензентів вимог, рецензія містить двозначні зауваження.

Рецензенти не здійснюють структурного чи мовностилістичного редагування рукопису, але, за потреби, повідомляють про редакторські проблеми авторів і редакторів журналу у відповідному блоці рецензії.

Рішення рецензентів можуть бути такими (згідно з вимогами системи OJS):

прийняти подання;

необхідні виправлення (автори мають 5 робочих днів на внесення незначних змін відповідно до коментарів рецензентів, автор надсилає удосконалену версію, яка не потребує додаткового рецензування);

необхідне додаткове рецензування (у випадку суттєвих зауважень рецензента (стаття потребує доопрацювання змісту, включення в текст додаткових результатів експериментів, інших емпіричних досліджень для підтвердження висновків тощо) редакція замовляє авторові версію статті з повторним рецензуванням, для цього авторові дається від чотирьох до восьми тижнів на суттєве доопрацювання рукопису. Необхідне додаткове рецензування також передбачає і той випадок, коли рецензент не може прийняти рішення і пропонує залучити іншого експерта);

відхилити подання (рукопис буде відхилено, а авторам буде запропоновано повторно подати статтю після істотного доопрацювання змісту, якщо, на думку рецензентів, стаття потребує проведення додаткових експериментів, інших емпіричних досліджень для підтвердження висновків);

див. коментарі (рецензент не може прийняти рішення і пропонує редакції визначитися колегіально на основі його коментарів).

Якщо статтю може бути прийнято за умови доопрацювання, її повертають авторові / авторам разом із коментарями і пропозиціями рецензентів щодо вдосконалення статті та рекомендаціями редакторів, якщо такі є.

Автор повторно надсилає доопрацьовану версію статті разом із чіткими відповідями на зауваження рецензентів. Усі зміни автор має виділити в тексті статті.

Відповідальний редактор безпосередньо оцінює якість змін або передає статтю рецензентам на повторне оцінювання. У разі другого раунду рецензування рецензента можуть попросити оцінити доопрацьовану версію рукопису з огляду на рекомендації рецензента, подані під час першого раунду рецензування.

Рецензенти повинні чітко та аргументовано висловлювати свою точку зору, бути ввічливими та конструктивними у своїх рекомендаціях.

На всі коментарі рецензента автор має відповідати згідно з пунктами рецензії.

Загальний строк рецензування не може перевищувати 2 місяців з дати надходження статті до рецензента.

Журнал дозволяє максимум два раунди рецензування рукопису.

Редакція враховує коментарі рецензентів, але остаточне рішення щодо публікації статті ухвалює головний редактор журналу.

Політика антиплагіату

Автори, які подають матеріали для публікації в журналі «Журнал обчислювальної та прикладної математики» погоджуються з тим, що стаття написана ними особисто, раніше ніде не публікувалася і готувалася спеціально для цього видання. Рівень унікальності авторського тексту, наявність, повноту необхідних посилань та бібліографічних даних визначають рецензенти. У випадку виявлення фактів плагіату редакція повертає матеріали авторам без права повторного подання статті до розгляду.

До форм плагіату належать: використання (дослівне цитування) будь-яких матеріалів в будь-якому обсязі без вказівки джерела; використання запозичених зображень, малюнків, фотографій, таблиць, графіків, схем чи будь-яких інших форм графічного представлення інформації без посилання на джерело; використання без письмового дозволу матеріалів, автори або правовласники яких забороняють використання своїх матеріалів без спеціального узгодження.

За наявності некоректних запозичень всі випадки такого запозичення розглядаються індивідуально.

До форм некоректного запозичення належать: відсутність графічного виділення (в лапках) дослівно цитованого тексту при наявності посилань на джерело; некоректне посилання на джерело або неповний склад його бібліографічного опису, що перешкоджає їх ідентифікації; посилання не на перше джерело запозиченого тексту без явної вказівки на цей факт (помилка у визначенні першоджерела); відсутність посилань з тексту на джерела, наведені в пристатейному списку; надмірне цитування (при наявності посилань на джерела та графічного виділення цитованого тексту), обсяг якого не обґрунтований жанром і цілями статті.

У разі виявлення доведеного факту плагіату в статті, що вже опублікована, її автори позбавляються права публікуватися в усіх наступних номерах журналу, а сам текст вилучається з архіву офіційного сайту видання та з інших місць публічного розміщення, відповідальність за які несе редакція журналу «Журнал обчислювальної та прикладної математики».

Скарги та апеляції

За наявності скарг та/або апеляцій на рішення журналу застосовують таку процедуру розгляду.
1. Будь-яку скаргу чи апеляцію насамперед розглядає головний і/або відповідальний редактор, який безпосередньо брав участь у редакційному процесі.
2. Головний редактор видання може залучити до розгляду двох членів редакційної колегії, які мають відповідний досвід участі в редакційних колегіях інших видань, своїм досвідом і знаннями можуть допомогти у врегулюванні спору та з'ясуванні обставин, що описані у зверненні, а також належному застосуванні редакційної політики та правил публікаційної етики журналу.
Під час розгляду скарг і/або апеляцій варто дотримуватися правил:

взаємоповаги до всіх учасників редакційного процесу, презумпції їхньої належної та добросовісної поведінки, доки не доведено іншого;
надання всім зацікавленим особам права викласти свої аргументи на підтримку або заперечення заявлених вимог;
належного повідомлення учасників редакційного процесу щодо надходження та розгляду звернення, яке може стосуватися їхніх прав та/або інтересів;
спрямування процесу врегулювання будь-якого спору через пошук компромісу та взаєморозуміння.

Скарга щодо наукової якості статті, зокрема, оскарження відмови у публікації.

В апеляції автор має надати детальне обґрунтування з відповідями на зауваження рецензентів за пунктами. Головний редактор розглядає аргументи авторів і рецензентів та ухвалює одне з рішень:

відмовити заявнику через безпідставність вимог, що викладені у зверненні;
задовольнити вимоги, що викладені у зверненні.

Особі, що звернулася зі зверненням, повідомляють про рішення з поясненням. Рішення щодо апеляцій є остаточним, і нові подання мають пріоритет над апеляціями.
Скарга щодо процедури розгляду статті (часу розгляду тощо).
Головний редактор разом із відповідальним редактором розслідує справу. Особі, що звернулася зі скаргою, буде надано відповідний відгук. Результати розгляду справи буде враховано відповідними зацікавленими сторонами для вдосконалення редакційно-видавничих процесів.
Скарга на етику публікації, зокрема, на поведінку автора або рецензента.
Головний або відповідальний редактор мають дотримуватися рекомендацій COPE, EASE та публікаційної етики. Остаточне рішення про відмову у скарзі/апеляції не може бути скасовано чи оскаржено. Редакція не веде листування з авторами рукопису, який було відхилено після такого рішення.

Постпублікаціне обговорення та зміни.

Редакція журналу заохочує авторів і читачів до активної постпублікаційної комунікації, конструктивної дискусії щодо результатів опублікованих досліджень, виявлення перспектив його застосування або висловлення сумнівів щодо аргументації чи значення статті для розвитку науки. Під час обговорення статей жоден коментар не може містити образ будь-кого з авторів або редакторів, рецензентів, дискримінаційних зауважень, суб'єктивного оцінювання та/або характеристики роботи видання.

Допустимі та несуттєві помилки в опублікованій статті, які не впливають на її зміст або наукову цілісність дослідження (зокрема, друкарські помилки, неактивні покликання, неправильні номери сторінок у заголовках статей тощо) можна виправити шляхом публікації змін – заміни оригінального PDF файлу на виправлений. Паперова версія статті залишається без змін.

Істотні помилки, якщо на їхній основі зроблені висновки дослідження, можуть стати причиною відкликання статті з відповідного випуску журналу.

Політика

Мова

Інформація